Колотуша М.М.^*, Смолюк Д.О.^**, Петруха С.В.^*

^*Національний університет харчових технологій,

^**Українська академія бізнесу та підприємництва

ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ БЕНЧМАРКЕТИНГОВОГО НАУКОВОГО КЛАСТЕРУ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

За останні 15 років виникла необхідність усвідомлення організаційно-управлінських змін яка пов’язана з посиленням конкурентного середовища, як результату глобалізаційних процесів, посилення форм і методів конкуренції, виникнення нових слабопрогнозованих ризиків на шляху досягнення підприємствами своїх стратегічних цілей.

В таких умовах все більше постає проблема розробки науково-обгрунтованої стратегії розвитку підприємства, як необхідної передумови реалізації коротко- і довгострокових цілей та забезпечення виконання своєї місії яка характеризує сенс існування підприємства на ринку.

Вітчизняний та зарубіжний досвід теорії і практики стратегічного менеджменту і стратегічного управління свідчить, що здатністю до створення і збереження конкурентних переваг володіють ті підприємства які спроможні одночасно вирішувати двоєдину проблему – адаптуватися до перманентного характеру нестабільності зовнішнього середовища з одночасною оптимізацією всіх внутрішніх можливостей.

Ітеративний характер вищеперелічених проблем обумовив появу нових форм, методів і інструментарію формування стратегій розвитку підприємств. Одним з таких інструментів, як засобу використання знань та досвіду інших підприємств є технологія “бенчмаркінгу”, яка на даний момент набуває все більшої популярності у підприємств та підприємців на теренах пострадянських часів, які все більше відчувають на собі вплив ринку і усвідомлюють необхідність в стратегічному плануванні і управлінні.

Але нажаль питання які стосуються теорії та практики стратегічного управління на вітчизняних підприємствах відстали від світового досвіду майже на 30 років. Так, за свідченням Грегорі Р.Райтера в своїй книзі “В лабиринтах современного управления”: “в базі даних “всесвітнього каталогу” серед опублікованих за останні 20 років 1000 публікацій на цю тему нема жодної на російській мові”. Наведений аргумент в повній мірі можна пристосувати і до стану вирішення цієї проблеми, в контексті науково-методичного і практичного характеру, і до української економіки.

Бурний розвиток теорія бенчмаркінгу зазнала у середині 80-х років ХХ століття. Саме в цей час з’явилися перші публікації в “Harvard Business Review”. Після чого аналогічно класичній моделі переходу від “мистецтва до науки” почала бурними темпами розроблятися і теоретико-методологічна база. Таким чином, досліджуючи сутнісно-еволюційний зміст поняття, можна виділити п’ять етапів його розвитку: на першому етапі бенчмаркінг інтерпретується як реінжиніринг або ретроспективний аналіз параметрів продукту; на другому етапі бенчмаркінг трактується як бенчмаркінг конкурентоспроможності; на третьому етапі підприємства виявляють можливості набути досвіду у підприємств інших секторів та галузей; четвертий етап – стратегічний бенчмаркінг, направлений на оцінку стратегій підприємств конкурентів та пошуку стратегічних альтернатив розвитку; п’ятий етап – глобальний бенчмаркінг, розглядається майбутнім інструментом передачі досвіду з врахуванням культури і національних особливостей виробничого процесу.

Останній етап науково-практичного розвитку концепції бенчмаркінгу та цілеспрямоване прагнення щодо вступу України до світового співтовариства обумовлює необхідність розробки та адаптації форм та методів концепції бенчмаркінгу пристосованих до умов транзитивної економіки, характерної для нашої країни, з перспективою інтеграції та можливістю використання його інструментарію характерного для ринкової економіки.

Таким чином постає першочергова проблема формування вітчизняної науково-методологічної бази впровадження та розвитку концепції бенчмаркінгу як необхідної передумови та фундаментальної основи подальшої адаптації до менталітету, культури та національних особливостей ведення виробничого процесу.

Враховуючи багатогранність та багатовекторність проблеми, з метою забезпечення відповідної якості науково-методологічної бази та її практичного впровадження, пропонуємо на базі кожного профільного університету створити наукові центри спрямовані на консолідацію і аналіз інформації стосовно форм та методів ведення бізнесу з подальшою розробкою рекомендацій на основі використання технології бенчмаркінгу, що в першу чергу надасть можливість підготовки майбутніх висококваліфікованих спеціалістів. Необхідність вирішення зазначеної проблеми обумовлюється результатами наукових досліджень стосовно вікового складу працівників і управлінців. Так акцентується увага на тому, що середній вік менеджерів-управлінців сягає 45 років, що призводить до небажання вивчати та використовувати новітні концепції управління бізнесом.

Таким чином, враховуючи вищеперелічені аргументи актуальності та доцільності обраної проблеми пропонуємо наступну проектну структуру бенчмаркетингового кластеру на основі Національного університету харчових технологій (НУХТ), який графічно зображено на рис.1.1.

Загальна система зазначеного кластеру має наступний механізм функціонування. Підприємство замовник (стороння організація) замовляє НУХТ (виконавець замовлення) розробку науково-методологічного та практичного забезпечення бенчмаркетингового процесу. В свою чергу виконавець замовлення (НУХТ) дає відповідне розпорядження на виконання замовлення зазначеним факультетам “Економіки і менеджменту”(ЕіМ) і “Обліку фінансів та підприємницької діяльності”(ОФПД) та “Інноваційному центру” створеного на базі НУХТ в 2003 році. При виконанні зазначених робіт суб’єктами кластеру не профільного характеру (таких як переклад іноземної літератури, отримання статистичної інформації по галузі і підприємствам) будуть використовуватися послуги сторонніх організацій з відповідною оплатою їм за надану інформацію.

В процесі розробки науково-методологічної бази, інформація передається в інноваційний фонд з метою одночасної розробки методів практичного пристосування науково-методичних розробок. Після виконання замовлення профільні факультети передають інформацію підприємству замовнику науково-методологічного характеру і в свою чергу інноваційний центр надає вже готові методичні рекомендації практичного характеру.

Таким чином розробка та впровадження зазначеного механізму функціонування наукового бенчмаркетингового кластеру надасть можливість підготовки висококваліфікованих майбутніх спеціалістів та отримати підприємствам сучасну, пристосовану до реалій нашої економіки науково-практичну базу застосування технології бенчмаркетингу з перспективою створення на базі кожного підприємства відділу бенчмаркетингу та залучення вже відповідно підготовлених фахівців профільного спрямування.